Показ дописів із міткою 7кл. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою 7кл. Показати всі дописи

субота, 4 квітня 2020 р.

7к-3т

Любі учні! Вітаю всіх із завершенням канікул і початком нового етапу дистанційного навчання!


ІІІт  - Дистанційне д- завдання
УРОК ПОЛЬСЬКОЇ МОВИ 
  ДЛЯ УЧНІВ 7 КЛАСУ
Podróż do Winnicy
Podróż do Winnicy СТ.153У підручнику
Z Odessy do Winnicy przejechali autobusem. Drogą posuwali się powoli i oglą-
dali piękne krajobrazy. Jechało nią mnóstwo busów, autobusów, „marszrutek”, cię-
ż
arówek i oczywiście samochodów osobowych. Nie zabrakło też wozu konnego,
traktora z przyczepą, motocykli, nawet jeden był z przyczepką, skuterów. Jeździły
nimi też kobiety, a niektóre bez kasków!
Przy drodze, na poboczach, sprzedawano owoce i jakieś miotły, koszyki, ktoś
sprzedawał sok brzozowy własnego wyrobu, i miał też stos słoików z kolorowym
sokiem domowej roboty i grzybami chyba. Było też stoisko z kolorowymi, wielkimi maskotkami – pluszakami, prosto z Chin.
Na stacji benzynowej niektórzy zjedli hot-dogi, niektórzy drożdżówki, ktoś
skorzystał z toalety, a opiekunowie wypili pyszną kawę.
–
Mam już dość, wolę latać samolotem – powiedział Darek.
–
Skąd wiesz? Przecież nigdy nie leciałeś samolotem.
–
No właśnie: nie płynąłem też statkiem. Niczym nie płynąłem i nie leciałem.
A ty płynęłaś?
– Statkiem nie, promem. Do Szwecji kiedyś płynęłam, ale bez samochodu. Tata
mnie zabrał.
– No, twój tata to chyba tylko rakietą nie leciał…
– Rakietą się nie lata, tylko statkiem kosmicznym, wahadłowcem też można.
Rakieta to tylko taki duży silnik…
153
– O patrzcie, tu skręca się do Żytomierza – już tam byliśmy. No, to zrobiliśmy
wielkie koło!
– A mnie się marzą podróże w dawnym stylu, pociągiem, starą linią kolejową,
tunelami, wiaduktami, mostami…
– I żeby ten pociąg jechał do domu, bo już trochę tęsknię…
Po zakwaterowaniu w internacie szkolnym w Winnicy mieli lekcję historii – o
tym, co się działo na tych ziemiach w latach 1918–1921.
Złożyli kwiaty pod tablicą
upamiętniającą spotkanie w Winnicy przywódcy Ukraińskiej Republiki Ludowej
Atamana Symona Petlury i Marszałka Józefa Piłsudskiego. Pod tablicą pani Larysa
mówiła:
– Dnia 16 maja 1920 r. Józef Piłsudski przyjechał do Winnicy, stolicy dawnej
guberni podolskiej, położonej nad Bohem. Miasto to od początku maja, a więc od
wyzwolenia z rąk bolszewików, pełniło funkcję tymczasowej stolicy Ukraińskiej
Republiki Ludowej. Piłsudski przybywał do miasta na zaproszenie Semena Petlury.
Na dworzec kolejowy Piłsudski planowo miał przybyć o 10 rano, jednakże
dotarł na miejsce z godzinnym opóźnieniem. Tego poranka rzęsiście padało, ale
mimo to na peronie zgromadziła się „masa ludzi: panów w odświętnych strojach
i pań w pięknych, letnich kapeluszach pod parasolami i bez parasoli. Stojąca na
peronie kompania honorowa sprezentowała broń”. Orkiestra odegrała hymny narodowe: polski i ukraiński. Tysiące ludzi krzyczało: „Niech żyje! Niech żyje!”
Pamiątką tego przyjazdu są słynne fotografie i film przedstawiający Petlurę i
Piłsudskiego na dworcu kolejowym salutujących przez okna w salonce.
Aby upamiętnić to historyczne spotkanie 11 listopada 2014 roku na dworcu w
Winnicy odsłonięto pamiątkowa tablicę.
 Виконати Вправу( 10б) Ćwiczenie 5        ст.156
Opisz swoją podróż, którą odbyłaś/ odbyłaś po Ukrainie odpowiadając na pytania:
1. Kiedy to było?
2. Jaki był cel podróży?
3. Czym jechałaś/ jechałeś?
4. Jak długo trwała podróż?
5. Jak oceniasz tę podróż?
6. Kogo spotkałaś/ spotkałeś po drodze?
7. Opisz spotkaną przez ciebie osobę.
8. Co robiłaś/ robiłeś po drodze?
9. Pokaż na mapie miejsca, które odwiedziłaś/ odwiedziłeś.
10. Dokąd prowadzą linie kolejowe, drogi od miasta, które zwiedzałaś/ zwiedzałeś?

 Виконати Вправу( 2б)  6  ст.156
Jak przebiegła podróż grupie Darka? Dlaczego czuli się zmęczeni?


«ПЕРЛИНИ НАРОДНОЇ МУДРОСТІ» (12б)
Поєднайте польські прислів’я і приказки  та їх відповідники в українській мові( можна кольоровими олівцями)

Nie chwal dnia przed zachodem słońca.
Без праці нема калачів.
Nie wywołuj wilka z lasu.
Не все те золото, що блищить.
Bez pracy nie ma kołaczy. 
У страху очі великі.
Co kraj, to obyczaj.
Не хвали день перед заходом сонця.
Nie wszystko złoto, co się świeci.
Дві голови краще, ніж одна.
Co dwie głowy, to nie jedna.
Як постелиш, так і виспишся.
Strach ma wielkie oczy.
Кожен край має свій звичай.
Jak sobie pościelesz, tak się wyśpisz.
Не викликай вовка з лісу.







середа, 15 січня 2020 р.

Нобелівські лауреати Польщі

Громадяни Польщі, які є Нобелівськими лауреатами:
  • 1924 — Владислав Реймонт — в галузі літератури
  • 1980 — Чеслав Мілош — Нобелівські лауреати Польщі в галузі літератури
  • 1983 — Лех Валенса — Нобелівська премія миру
  • 1996 — Віслава Шимборська — в галузі літератури
Нобелівські премії присуджені особам, які не мали польського громадянства в момент присудження премії, але самі себе вважали поляками:
  • 1903 — Марія Склодовська-Кюрі — в галузі фізики спільно з Анрі Беккерелем і П’єром Кюрі
  • 1905 — Генріх Сенкевич — в галузі літератури (підданий царської Росії)
  • 1911 — Марія Склодовська-Кюрі — в області хімії (формально громадянка Франції)

Національні свята Польщі

Національні свята Польщі

  • 1 січня (вівторок) – Новий рік (Nowy Rok)
  • 6 січня (неділя) – Трьох Царів (Święto Trzech Króli) - Богоявлення (Objawienie Pańskie)
  • 21 квітня (неділя) – Воскресіння Господнє (Wielkanoc)
  • 22 квітня (понеділок) – Великодній понеділок (Poniedziałek Wielkanocny)
  • 1 травня (середа) – День Праці (Święto Pracy)
  • 3 травня (п’ятниця) – День Конституції Польщі (Święto Konstytucji)
  • 9 червня (неділя) – Зіслання Святого Духа (Зелені свята) - Zesłanie Ducha Świętego (Zielone Świątki)
  • 20 червня (четвер) – Пресвятих Тіла і Крові Господніх (Boże Ciało)
  • 15 серпня (четвер) - День Польського Війська, Успіння Пресвятої Діви Марії (Święto Wojska Polskiego, Wniebowzięcie Najświętszej Maryi Panny)
  • 1 листопада (п’ятниця) – День Усіх Святих (Wszystkich Świętych)
  • 11 листопада (понеділок) – День Незалежності Польщі (Święto Niepodległości)
  • 25 грудня (середа) – Різдво Христове (перший день) - Boże Narodzenie (pierwszy dzień)
  • 26 грудня (четвер) – Різдво Христове (другий день) - Boże Narodzenie (drugi dzień)

  1. 29 грудня – 1 січня (4 вихідні дні) – Новий рік, Пресвятої Богородиці (Nowy Rok, Świętej Bożej Rodzicielki)
  2. 20 – 22 квітня (3 вихідні дні) – Великдень, Великодній понеділок (Wielkanoc, Poniedziałek Wielkanocny)
  3. 1 – 5 травня (5 вихідних днів) – День Праці (Święto Pracy) та День Конституції Польщі (Święto Konstytucji) 
  4. 20 – 23 червня (4 вихідні дні) – Пресвятих Тіла і Крові Господніх (Boże Ciało) 
  5. 15 – 18 серпня (4 вихідні дні) – День Польського Війська, Успіння Пресвятої Діви Марії (Święto Wojska Polskiego, Wniebowzięcie Najświętszej Maryi Panny)
  6. 1 – 3 листопада (3 вихідні дні) – День Усіх Святих (Wszystkich Świętych) 
  7. 9 – 11 листопада (3 вихідні дні) – День Незалежності Польщі (Święto Niepodległości)
  8. 25 – 29 грудня (5 вихідних) – Різдво Христове (Boże Narodzenie) 

вівторок, 14 січня 2020 р.

Narzędzia - Інструменти Перелік назв найпоширеніших інструментів польською мовою: Taśma miernicza – метр imadło – лещата szlifierka kątowa - кутова шліфувальна машина ("болгарка") poziomica – васервага frezarka – фрезер wiertarka – дриль piła – пила kask - каска zaprawa - кельня sprzęt spawalniczy - зварювальний аппарат piła łańcuchowa - ланцюгова пила okrągły brzeszczot - диск круглої пилки łopata – лопата szpadel - лопата для копання wkręt – шуруп nakrętkа – гайка podkładka - шайба śruba – болт wiertło – сверло gwóźdź – цвях przybornik - ящик для інструментів noż z ostrzem łamanym - канцелярський ніж młotek – молоток szczypce płaskie – пласкогубці śrubokręt – викрутка dłuto – долото łopatka do gipsu – шпатель pędzel malarski - пензлик малярський lutownica – паяльник heblarka – рубанок Budowa - будівництво Найпоширеніші та найвживаніші слова на будові: Dźwig wieżowiec - висотний кран łańcuch – ланцюг hak – гачок betoniarka – бетономішалка taczka – тачка paleta – піддон drut – дріт Cykliniarka - Циклювальна машина drabina – драбина Мateriały budowlane - будівельна матеріали Будівельні матеріали польською мовою: blok piany – піноблок cegła – цегла dachówka – черепиця gruz – щебінь wełna szklana - мінеральна вата płyty gipsowo-kartonowy - гіпсокартонні плити deska – дошка

Narzędzia -  Інструменти

Перелік назв найпоширеніших інструментів польською мовою:
  • Taśma miernicza – метр
  • imadło – лещата
  • szlifierka kątowa - кутова шліфувальна машина ("болгарка")
  • poziomica – васервага
  • frezarka – фрезер
  • wiertarka – дриль
  • piła – пила
  • kask - каска
  • zaprawa - кельня
  • sprzęt spawalniczy - зварювальний аппарат
  • piła łańcuchowa - ланцюгова пила
  • okrągły brzeszczot - диск круглої пилки
  • łopata – лопата
  • szpadel - лопата для копання
  • wkręt – шуруп
  • nakrętkа – гайка
  • podkładka - шайба
  • śruba – болт
  • wiertło – сверло
  • gwóźdź – цвях
  • przybornik - ящик для інструментів
  • noż z ostrzem łamanym - канцелярський ніж
  • młotek – молоток
  • szczypce płaskie – пласкогубці
  • śrubokręt – викрутка
  • dłuto – долото
  • łopatka do gipsu – шпатель
  • pędzel malarski - пензлик малярський
  • lutownica – паяльник
  • heblarka – рубанок

Budowa - будівництво

Найпоширеніші та найвживаніші слова на будові:
  • Dźwig wieżowiec - висотний кран
  • łańcuch – ланцюг
  • hak – гачок
  • betoniarka – бетономішалка
  • taczka – тачка
  • paleta – піддон
  • drut – дріт
  • Cykliniarka - Циклювальна машина
  • drabina – драбина

Мateriały budowlane - будівельна матеріали

Будівельні матеріали польською мовою:
  • blok piany – піноблок
  • cegła – цегла
  • dachówka – черепиця
  • gruz – щебінь
  • wełna szklana - мінеральна вата
  • płyty gipsowo-kartonowy - гіпсокартонні плити
  • deska – дошка

Zawody – Професії

Zawody – Професії

Inżynier – Інженер
Księgowy - Бухгалтер
Stolarz – Столяр
Sprzedawca – Продавець
Pielęgniarka – Медсестра
Fryzjer – Перукар
Malarz - Художник
Aktor - Актор
Śpiewak - Співак
Weterynarz - Ветеринар
Naukowiec – Науковець


Strażak – Пожежник
Ochroniec - Охоронець
Prawnik - Юрист
Policjant - Поліцейський
Celnik - Митник
Lotnik - Пілот
Tancerz - Танцюрист
Adwokat - Адвокат
Sędzia - Суддя
Tłumacz - Перекладач
Marynarz - Моряк


Pisarz - Письменник
Szwaczka - Швачка
Rolnik - Фермер
Architekt - Архітектор
Muzyk - Музикант
Fotograf - Фотограф
Kierowca - Водій
Prezydent - Президент
Minister - Міністр
Nauczyciel - Вчитель
Wykładowca - Викладач


Lekarz - Лікар
Kelner - Офіціант
Urzędnik - Урядовець
Dentysta - Стоматолог
Dziennikarz - Журналіст
Student - Студент
Przedsiębiorca - Підприємець
Gospodyni domowa – Домашня господиня
Bezrobotny - Безробітний
Emeryt - Пенсіонер

понеділок, 25 листопада 2019 р.

Івашкевич Ярослав

Біографія

ІВАШКЕВИЧ, Ярослав (Iwaszkiewicz, Jaroslaw — 20.02. 1894, с. Кальник Київс. губернії — 02.03.1980, Стависько, побл. Варшави) — польський письменник.Івашкевич народився в селі Кальник (тепер — Вінницька обл.). Його батько, Болеслав Івашкевич, навчався у Київському університеті (разом з Фадеєм Рильським, батьком М. Рильського), але за участь у польському повстанні 1863 р. був виключений з університету і, відбувши покарання, якийсь час працював домашнім учителем, доки не знайшов скромну посаду бухгалтера цукрового заводу, на якій працював до кінця свого життя.
Батько помер у 1902 році, і велика родина (Ярослав був наймолодшим, а крім нього, в сім'ї було три сестри та брат) залишилася без засобів до існування. Спочатку Івашкевичі перебралися у Варшаву, де мешкали 2 роки (1902— 1904), а потім надовго оселилися у Єлизаветграді (тепер — Кіровоград). Тут Ярослав вступив у гімназію, але в 1909 р. мати перевела його на навчання у Київ. Починаючи з шостого класу, Івашкевич навчався у IV київській гімназії, яку закінчив у 1912 році. У тому ж році він вступив у Київський університет на юридичний факультет. Водночас Івашкевич навчався у музичній школі, а потім — у консерваторії. Коштів не вистачало, і це змушувало його підробляти репетиторством.
У 1918 p., після закінчення університету, Івашкевич приїхав у Варшаву, де відразу потрапив у вир суспільного та культурного життя. Він служив в армії, працював у газеті, водночас активно налагоджував творчі контакти. У 1922 р. одружився і на довгі роки замешкав у передмісті Варшави. Життєві та матеріальні позиції письменника поступово покращувалися. З 1922 до 1924 р. Івашкевич працював секретарем маршалка сейму Ратая, потім спеціальним кореспондентом літературної газети у Парижі, старшим референтом відділу пропаганди польського мистецтва за кордоном, секретарем польського посольства у Копенгагені, Брюсселі. У період з 1925 до 1938 pp. Івашкевич відвідав Австрію, Німеччину, Італію, Швейцарію та Іспанію.
Естетична орієнтація письменника формувалася у процесі пошуків та експериментів з різними художніми напрямами. Перші кроки в літературі Івашкевич зробив під впливом "Молодої Польщі". Після приїзду до Варшави він найбільше зблизився із поетичною групою "Скамандр". Творчість Івашкевича міжвоєнного двадцятиліття умовно можна поділити на два періоди — "київський" і "варшавський".
Першим твором "київського" періоду творчості і взагалі першим твором Івашкевича стала поема "Молодість пана Твардовського" (1912—1915), побудована на жартівливій грі з різними літературними образами, а другим — повість "Втеча у Багдад" ("Ucieczka do Bagdadu"), яка була написана взимку 1916 р. у Саратові, куди, у зв'язку з війною, на деякий час був евакуйований Київський університет. "Втеча у Багдад" — стилізація під твори письменників "Молодої Польщі". Сюжет твору досить заплутаний і нечіткий, а головне місце у ньому відведено східній екзотиці. У центрі повісті — долі різних людей, які марно намагаються знайти своє щастя.
Упродовж 1916—1918 pp. Івашкевич написав також поетичні збірки "Восьмивірші" ("Oktostychy"), "Діонісії" ("Dionizje"), "Kacudu", витримані у модерному дусі, та повісті "Зенобія Пальмура" й "Осінній бенкет", які вийшли друком уже у Варшаві.
Кращими творами "варшавського" періоду творчості Івашкевича вважаються поетична збірка "Повернення у Європу" ("Powrot do Europy"), повість "Місяць сходить"("Ksiezyc wschodzi") та роман "Червоні щити"("Czerwone tarcze").
Збірка "Повернення у Європу" вийшла друком у 1931 р. Провідна ідея збірки полягає в утвердженні думки про культурну єдність усіх народів Європи. Івашкевич мріє про братство народів, братство культур усіх європейських країн. У збірці багато віршів про Париж, Брюссель, Італію. Але водночас важливе місце у книзі займають вірші, присвячені Польщі, Росії та Україні. Головний герой повісті "Місяць сходить" — молодий поет Антоній, в образі якого багато автобіографічних моментів. Польська критика схильна тлумачити повість як історію літературного народження Івашкевича. У цьому творі, на думку критиків, Івашкевич переборов модернізм, властивий його ранній творчості, і ступив на шлях реалістичного змалювання дійсності.
Найвизначнішим твором у творчості Івашкевича міжвоєнного двадцятиліття став його історичний роман "Червоні щити" (1934). Він охоплює кілька десятиліть XII ст. в житті Польщі, Німеччини, Італії, Сициліїта Близького Сходу. Головний герой твору — польський князь Генріх Сандомирський. У польській історії цей князь не залишив якогось значного чи навіть більш-менш помітного сліду. Деякі свідчення про нього збереглися в польських хроніках. Генріх Сандомирський у Івашкевича — це немовби нереалізована можливість призупинення процесу феодальної роздробленості. Генріх прагне стати королем, аби призупинити розпад держави. Його навряд чи можна назвати слабким і нерішучим, але у своїх прагненнях до влади він постає перед серйозною і навіть трагічною етичною дилемою. Посісти трон він може лише за умови вбивства своїх старших братів, які просто так не поступляться своєю владою. Генріх так і не зважується позбавити життя своїх братів. А перед самою смертю він кидає у Віслу корону батька, яку він мріяв одягнути після того, як посяде трон.
У "варшавський" період Івашкевич написав ще цілий ряд творів. Зокрема, романи "Змова мужчин" ("Zmowa mezczyzn",1930), "Блендомирські пристрасті" ("Pasje btedomierskie", 1938), ряд оповідань, поетичну збірку "Інше життя" (1937), п'єси "Літо в Шані" ("Lato w Nohant", 1936—1937) — прожиття Ф. Шопена, "Маскарад" ("Maskarada", 1939) — про О. Пушкіна.
Під час війни та окупації Польщі Івашкевич мешкав у містечку Стависько, біля Варшави, де піклувався про польських письменників та артистів і продовжував писати. Саме в цей період він написав більшість розділів своєї майбутньої автобіографічної праці "Книжка моїх спогадів". Художні твори цього періоду, розподіляються за трьома тематичними напрямами: 1) філософсько-дидактичний — оповідання "Битва на Сейджмурській рівнині" (1942); 2) морально-релігійний — повість "Мати Йоанна від ангелів" (1943) та 3) антифашистський — оповідання "Стара цегельня"(1943), повісті "Млин на Лютині" (1945), "Ікар" (1945) та ін.
Центральним твором цього періоду є повість "Мати Йоанна від Ангелів", події якої ґрунтуються на реальному історичному факті, який мав місце у XVII ст. в невеличкому французькому містечку Луден. У 1634 р. в Лудені був спалений на вогнищі місцевий священик Урбен Грандьє, котрого звинуватили у тому, що він з допомогою диявола напустив чари на кількох черниць монастиря урсулинок. Як було "встановлено" під час судового процесу, настоятелька монастиря Йоанна від Ангелів була одержима сімома дияволами, Луїза від Ісуса — двома, Елізабет від Хреста — п'ятьма. Цей історичний факт неодноразово привертав увагу європейських письменників, зокрема А. Дюма, О. Хакслі, Дж. Вайтинга. І. взяв за основу реальні події, але переніс їх у Польщу 2-ої пол. XVII ст. Місто Луден він перетворив у містечко Людинь, священика Ґрандьє у ксьондза Гарнеця, а баронесу Йоанну Бельсьє у княжну Иоанну Бельську.
Центральним героєм повісті Івашкевича є ксьондз Юзеф Сурін, котрий з 12-літнього віку живе при монастирі, а в 16 років вступив у орден єзуїтів. Він дуже далекий від світського життя, ніколи не кохав і взагалі мало спілкувався з жінками, крім побожної матері та сестер, котрі також пішли у монастир. Сурін майже нічого не знає про навколишній світ, оскільки все своє свідоме життя він присвятив Богові. Його зобов'язують провести обряд екзорцизму, тобто очищення душ черниць, а також настоятельки Йоанни від дияволів. Закохавшись у Йоанну, Сурін у відчаї згоджується віддати усього себе дияволу.
Після війни Івашкевич активно займався культурною, громадською та літературною роботою. Він часто бував в Радянському Союзі і, зокрема, в Україні, підтримував інтенсивні творчі зв'язки з українськими та російськими письменниками. У повоєнний період Івашкевич видав 9 віршових збірок: "Олімпійські оди" — 1948, "Коси осені" — 1954, "Темні стежки" — 1957, "Завтра жнива" — 1963, "Цілий рік" — 1967, "Ксенії та елегії" — 1970, "Італійський пісенник" — 1974, "Карта погоди" — 1977, "Вечірня музика" — 1980, роман-есе "Шопен" (1955), повісті "Коханці з Марони" (1961), "Заруддя" (1976), драми "Одруження пана Бальзака" (1959), "Космогонія"(1967) та інші.