Тема: Алфавіт. Читання та писання Голосних літер літер ą ,ę. 5Б-5А

Тема: Алфавіт. Читання та писання Голосних літер літер ą ,ę. Носові голосні. Написання та вимова слів з ę, ą. Написання слів з eu, au.

Носові голосні ę, ą

Буква ę - вимовляється як [е ᴴ] з легким носовим призвуком в кінці. Наприклад: język [йé ᴴ зик] - «мова», mięso [ме ᴴ зі] - «м'ясо». Однак якщо буква ę знаходиться в кінці слова, то вимовляється звичайний звук [е] без носового призвука, наприклад: imię [úме] - «ім'я».

Буква ą - вимовляється як [про ᴴ] з легким носовим призвуком в кінці. Наприклад: zakąska [зако ᴴ ска] - «закуска», rozumieją [розумéйо ᴴ] - «розуміють».

Перед d, t, dz, c носової призвук перетворюється на звичайний звук [н]. Буква ę в цій позиції вимовляється як поєднання [ен], наприклад: wędzony [вендзóни] - «копчений», mętny [ментни] - «каламутний». Буква ą в цій позиції вимовляється як поєднання [він], наприклад: piąty [Пента] - «п'ятий», mądry [мóндри] - «розумний, мудрий».

Перед літерами b, p носової призвук перетворюється на звук [м]. Буква ę в цій позиції вимовляється як поєднання [ем], наприклад: zęby [земби] - зуби, Zaręba [Заремба] - Заремба (поширена польське прізвище). Буква ą перед літерами b, p вимовляється як поєднання [ом], наприклад: dąb [домп] - «дуб», kąpać [кóмпаць] - купати.

Перед l, ł букви ą і ę втрачають носової призвук, наприклад: zginął [згіноў] - він загинув, zginęła [згінеўа] - вона загинула.

При перекладі з польської на українську мову діють такі правила:

Якщо букви ą і ę стоять після твердого приголосного, то при перекладі їх треба замінити на українську літеру «у», наприклад: sąd [СОНТ] - «суд», męski [ме ᴴ скі] - «чоловічий», zęby [земби] - «зуби », tępy [ТЕМП] -« тупий ».

А якщо букви ą і ę стоять після м'якого або шиплячого приголосного, то при перекладі їх треба замінити на українську літеру «я» (або «а»), наприклад: piąty [Пента] - «п'ятий», często [Че ᴴ сто] - «часто ».

Вправа. Прочитайте і перекладіть слова: ząb, ręka, krąg, mięta, trąba, gąbka.

Завдання №2 Читати ст-12-14

Звіртеся з відповіддю: ząb [ЗОМП] - «зуб», ręka [ре ᴴ ка] - «рука», krąg [кро ᴴ к] - коло, mięta [мента] - «м'ята», trąba [трóмба] - «труба», gąbka [гомпка ] - «губка».

 

Zdrowych, Pogodnych Świąt Wielkanocnych

                 

Zdrowych, Pogodnych Świąt Wielkanocnych przepełnionych wiarą,

 nadzieją i miłością.

Radosnego, wiosennego nastroju,

serdecznych spotkań w gronie rodziny i wśród przyjaciół 

oraz wesołego "Alleluja"

Z poważaniem Окsana Kyryczenko  z rodziną.

Екскурсія по старовинному місту Люблін.

Екскурсія по старовинному місту Люблін. 

Серце Любліна Старе Місто з його багатовіковими кам’яницями, вузенькими вуличками, архітектурними пам’ятками: Краківська брама, Домініканський монастир, Кафедральний собор з ризницею та скарбницею, Старий театр, який є одним з найцінніших і цікавих в Європі.

На річці Бистриця, на сході Польщі, розташовується Люблінське воєводство, адміністративним центром якого є місто Любліна. Перше поселення тут було ще в 600-х роках, хоча документальна згадка датується тільки кінцем XII століття. Місто було багатим, швидко розвивався і мав важливе торгове значення. Не дивно, що за нього готові були боротися не на життя, а на смерть багато народів, починаючи з литовців і прусів і закінчуючи монголами і галицькими князями. Але Люблін (Польща) не збирався «прогинатися» під ворожі війська.

В історичному плані місто примітний тим, що саме тут в 1569 році відбулося

підписання Люблінської унії - це найголовніша подія, в ході якого виникла найбільша європейська держава - Річ Посполита. Воно об`єднувало в собі Литву і Польщу.

Пам`ятки Любліна притягують, напевно, всіх туристів, які мали счастье побувати в Польщі. Це красивий і доглянутий містечко, по його вуличках приємно прогулюватися в будь-який час доби. Але щоб не втрачати час даремно, потрібно поєднати насолоду з користю, відвідавши важливі історичні та цікаві туристичні місця.

КРАКІВСЬКА БРАМА

Це символ міста як історичний, так і архітектурний. Розташовані ворота в західній частині Старого міста. У період Середньовіччя вони виконували роль головного в`їзду в місто, який був відкритий виключно для знаті. Своє ім`я Краківська брама отримали за рахунок того, що розділяли торговельну дорогу між Вільнюсом та Краковом. А звели їх з метою зміцнення Любліна після жорстокого нападу татар в 1341 році.

ЛЮБЛІНСЬКИЙ ЗАМОК

На це місце в XII столітті було побудовано перше оборонна споруда. Люблінська фортеця являла собою захисну стіну, що оточувала замок, до якої в подальшому надбудували цегляну вежу. Однак привабливістю архітектура тоді не блищала.

У 1520 році замок почали перебудовувати. Був обраний стиль ренесанс. Перебудовою і декоративної складової займалися італійські майстри. І у них вийшло створити справжній архітектурний шедевр. До речі, саме в цьому замку і відбулося підписання Люблінській унії.

Поступово територію розширювали, добудовуючи різні об`єкти, такі як підвали і кутова вежа. Зараз тут розташовується музей, а тому відвідувачі зможуть милуватися неоготичному будівлею колишньої в`язниці, готичної башней-донжоном і руїнами єврейської вежі.

МАЙДАНЕК

Найжахливіші пам`ятки Любліна - це п`ять секцій площею 270 Га, які мають загальну назву Майданек. Гітлерівський табір смерті Третього рейху був заснований в 1941 році і працював аж до 1944. Протягом трьох років тут нелюдськими способами позбавили життя близько 80 000 чоловік, більшість із яких були євреями.

Як і в Освенцімі (концентраційний табір і табір смерті Аушвіц), тут були жахливі умови для проживання. Людей змушували працювати більшу частину доби, практично не годували, чи не купали. З 1942 року почалося знищення в газових камерах.

Найстрашніше подія, що відбулася на цій території, носило назву «Свято врожаю». Таким визначенням есесівці назвали вбивство і подальше спалення тел більш 18 000 євреїв. Для цього їм знадобилися всього лише добу…