Офіційна назва міста – Королівське столичне місто Краків, воно вважається культурною столицею Польщі. І не випадково, адже Краків дав світу двох лауреатів Нобелівської премії в галузі літератури – Чеслава Мілоша та Віславу Шимборську. А на 2000 рік місто було обране культурною столицею Європи.
До Кракова щодня приїжджає велика кількість туристів, які бажають помилуватися унікальним в своєму роді містом, одним з небагатьох у Польщі, які змогли вижити після Другої світової війни.
Вільний, гордий та незалежний Краків весь період свого існування зберігав автономію. Його не змогли зломити ані нескінченні розподіли Польщі, ані зміна королів, ані плин часу.
До цього дня місто є предметом гордості не тільки його жителів, але й всіх поляків, тут розвивається культура та мистецтво, а старовинні вулички та історичні будівлі вражають своєю пишністю!
До Кракова щодня приїжджає велика кількість туристів, які бажають помилуватися унікальним в своєму роді містом, одним з небагатьох у Польщі, які змогли вижити після Другої світової війни.
Вільний, гордий та незалежний Краків весь період свого існування зберігав автономію. Його не змогли зломити ані нескінченні розподіли Польщі, ані зміна королів, ані плин часу.
До цього дня місто є предметом гордості не тільки його жителів, але й всіх поляків, тут розвивається культура та мистецтво, а старовинні вулички та історичні будівлі вражають своєю пишністю!
| Історія: |
Історія Кракова сягає корінням вглиб століть, і перші згадки про нього відносяться до 965 року. Свою назву місто отримало завдяки імені свого засновника – князя Крака. У нього була прекрасна дочка Ванда, її ім'ям, а також ім'ям князя названі кургани 17 та 18 століть, які до цього дня збереглися на околицях міста.
Наприкінці 10 століття до Кракова приїхав князь Мешко I, і з тих пір місто почало розвиватися та розквітати. Син князя – Болеслав – майбутній король, оселився на живописному міському пагорбі, на березі ріки Вісли – Вавеле, якому з тих пір на багато століть призначено було стати резиденцією польських королів. У 1320 році в кафедральному соборі Вавелю відбулася перша коронація – на престол зійшов князь Владислав Локетек. Наступною віхою в розвитку Кракова стала друга половина 14 століття, під час правління Казимира Великого. Звеличення Кракова продовжилося й при вступі на престол династії Ягеллонів. В цей період місто стає столицею могутньої монархії, центр якої був на Вавелі. Але в кінці 16 століття столиця Польщі була перенесена до Варшави у зв`язку з польсько-литовською унією. 17-18 століття стали для Кракова сумним періодом епідемій, пожеж та пограбувань. Наприкінці 18 століття Польща в черговий раз була розділена, і місто увійшло до складу Австрійської імперії. З того часу Краков залишався просто прекрасним старовинним містом, важливим центром країни, однак столицею йому бути більше не судилося. |
Історія Вавельського замку
Вавель (пол. Wawel) — пагорб і архітектурний комплекс в Кракові, на лівому березі Вісли. Висота — 228 метрів над рівнем моря. На Вавельському пагорбі розташовано безліч архітектурних пам’яток, з яких найважливіші — Королівський замок і Кафедральний собор святих Станіслава і Вацлава (пол. Bazylika archikatedralna św. Stanisława i św. Wacława)
Краків, давня столиця Польщі, пам’ятник її блискучого минулого, а нині сучасне, велике місто, в якому ключем б’є життя. Початок Кракова починається з давньоісторичних часів. По всій ймовірності це був один із центрів племені віслян. Назва міста походить від легендарного князя Крака, який, нібито, знищив дракона, який жив у печері Вавельського пагорба і заснував місто.
Легенда також говорить, що Ванда, дочка Крака, не бажаючи вийти заміж за німця і віддати йому у володіння свою країну, наклала на себе руки, кинувшись у Віслу. Дійсно, як встановлено, на вершині Вавеля задовго до створення польської держави існувало велике городище.
За часів перших П’ястів тут існувала резиденція князя, а за часів свого наділу — князя-сеньйора. Казимеж Великий, на руїнах існуючого тут у X-XIII століттях міста побудував готичний замок, який потім у 1507-1536 роках був перебудований у великий ренесансний палац з внутрішнім двором, оточеним колонадою аркадної галереї.
Вавельський замок і його двір одне з прекрасних творів польського ренесансу, побудований польськими майстрами під керівництвом Францішека Влоха, Бартломея Береччі і Бенедикта Сандомирського.
Форми італійського ренесансу тут доповнені національними польськими мотивами, помітними в оформленні порталів, дверних перемичок, що піднімаються одна над одною колон третього поверху, висунутих звисів даху, карнизів і т.п.
Чудове оформлення інтер’єрів палацу. До наших днів зберігся живопис фризів (зокрема кисті Ганса Дюрера), мозаїчна кладка підлог, касетні плафони, ошатні кахельні печі, багаті меблі, цінні картини і портрети. Найчудовішою прикрасою палат Вавельського замку є художні настінні шпалери (Аррас), виготовлені на замовлення короля Зигмунта (Сигізмунда) II Августа, в кількості 356 штук, з яких до наших днів збереглося лише 136.
Вавельський кафедральний собор, який стоїть також на Вавельському пагорбі, на території замку, багаторазово перебудовувався. Його найдавнішою частиною вважається дороманська ротонда святого Фелікса і Адаукта X століття і нещодавно відкриті фундаменти ще одної будови того ж періоду, залишки першого романського собору XI століття і крипта святого Леонарда другого романського собору XII століття.
У XIV столітті, за часів Казімєжа Великого, був побудований третій, готичний собор, оточений цілим вінком каплиць (притулів), який став місцем коронації та усипальницею польських королів. Вавельський кафедральний собор є трьохнефною базилікою з трансептом і четвертим нефом, влаштованим навколо пресвітерія (амвіт).
У декорі кафедрального собору переважає бароковий стиль, хоча є не мало творів більш ранніх стилів. У головному нефі знаходиться саркофаг-мавзолей св. Станіслава зі срібною труною роботи Петра ван дер Реннена XVII століття і готична гробниця Владислава Ягелла (Ягайло), XV століття, різця Яна Чіні.
Презентація свого міста.( виконати)
