Серед моря лісів,

де озерна блакить
Сперечатися може із небом,
Де під сумними вербами річка біжить,
Стоїть місто, де бути вам треба.

Якщо ви вже стомились від сірих думок,
І набридли вам кам’яні стіни,
Ви згадаєте тут  смак дитячих казок,
Бо тут казка навколо постійно.

І князі тут були, як царі,
Свої фабрики  мали й палаци.
Всіх їх піддані добре жили на землі,
Незалежно від віри і нації.

А повітря п’янке тут, неначе вино,
Цим повітрям усі лікувались;
Серед них Українка, а також Франко
З Коцюбинським , мабуть,  Зустрічались

Це Славута у морі лісів- острівок,
Тихе місто з простою красою-
Тут , здається, що в небі ще більше зірок,
Приїжайте погодьтесь зі мною!

                                                        Кириченко Оксана